Перелом шийки стегнової кістки

Перелом шийки стегнової кістки


Перелом шийки стегнової кістки
Переломи ПВСК дуже часто виникають у літніх пацієнтів на тлі остеопоротичних змін кісткової тканини. Загальною світовою тенденцією є збільшення прошарку старшої вікової групи серед всього населення. Так, очікується збільшення мешканців Європи у віці >65 років на 8% за період з 2002 (12–17%) до 2025 року (20–25%), при цьому кількість людей >80 років у всьому світі зросте в тричі протягом наступних 40 років. Відбудеться збільшення остеопротичних переломів в 2-4 рази у всьому світі протягом наступних 30 років. Внаслідок цього неминуче збільшення прямих та непрямих затрат на лікування, для США таке збільшення становитиме 17.5– 45 млрд доларів протягом наступних 10 років.
Прогноз
Переломи ПВСК часто призводять до тривалого порушення функції кінцівки болю та деформації. Ускладнення від переломів ПВСК включають як локальні, так і загальні. Серед локальних найбільш поширеними є незрощення та псевдоартроз, скорочення кінцівки. Серед загальносоматичних найбільш важливими та поширеним є загострення різноманітної супутньої патології (деменція, сердцевосудинні хвороби, застійні пневмонії та інші), що призводить до значної інвалідізації пацієнтів із унеможливлюванням самостійного пересування [AO].
Класифікація
Переломи ПВСК у відповідності із класифікацією АО поділяються на три основних типа, які мають бути прйняти до уваги при плануванні лікувальної тактики:
- Тип А – позакапсулярні, переломи вертлюгової ділянки стегнової кістки;
- Тип В – внутрішньокапсулярні, переломи шийки стегнової кістки;
- Тип С – внутрішньокапсулярні, переломи голівки стегнової кістки.
Переломи типу А.
Переломи вертлюгової ділянки займають біля 55% серед всіх переломів ПВСК та трапляються переважно у пацієнтів похилого віку в наслідок травми при низкоенергетичному механізмі. А у молодих хворих – в наслідок високоенергетичної травми. Вертлюгові переломи за визначенням є позакапсулярні, тому кровозабезепечення голівки стегновоъ кыстки залишається неушкодженним.
Переломи типу В.
Переломи шийки стегнової кістки можуть бути результатом низькоенергетичної травми у людей похилого віку, або вісокенергетичної травми у молодих пацієнтів. Крім того, характерною рисою ушкодженнь у літніх пацієнтів є наявність великої кількості коморбідних станів (запамороченя, деменція, онкологічні захворювання). Ці переломи розташовані внутрішньокапсулярно, тому можуть значно ушкоджувати кровозабезпечення голівки стегнової кістки. Важкість ураження кровопостачання залежить значною мірою від ступеню зміщення уламків.
Переломи типу С.
Перелом голівки стегнової кістки є результатом дії травмючою сили великої інтенсивності. Переломи голівки, або переломи Pipkin’a, найчастіше є частиною значних ушкоджень ділянки кульшового суглобу. Такі ушкодження найчастіше є результатом ДТП та поєднуються із множинною травмою, важкими ушкодженнямі нижніх кінцівок.
Лікування
Базовий метод лікування переломів ПВСК – оперативний.
Клінічна настанова для пацієнтів
«Перелом проксимального відділу стегнової кістки – один із самих розповсюджених перелом у людини. У молоді – це травма високої енергії, а в людей більш поважного віку – наслідок простого падіння на бік. Що виникає при переломі? У молоді переломи як правило тяжкі, внутрішньосуглобові, а у середніх і старших вікових груп навпаки уламків мало. Як виглядає нижня кінцівка при переломі? Кінцівка знаходиться у положенні зовнішньої ротації. Неможливі активні рухи кінцівкою (симптом прилиплої п’яти) та навантаження. Що робити? Визвати швидку медичну допомогу. Прийняти знеболювальні (проте не алкоголь!), прикласти холод на 10-15 хв. У супроводі медичного персоналу їхати в травматологічний стаціонар.
Що у травмпункті? Після огляду та рентгенографії, лікар оцінить характер перелому і необхідність оперативного лікування. Після обрання методу лікування пацієнт госпіталізується в стаціонар.
У лікуванні травми застосовують як консервативні, так і оперативні методи.
Консервативне лікування спрямоване на купірування симптомів – болю, набряку, запалення. Воно може застосовуватися в якості підтримуючої терапії після операції. Однак на підставі досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених доведено, що відстрочені наслідки переломів шийки стегна безпосередньо залежать від тактики ведення пацієнтів. Вичікувальна, пасивна тактика, використання маловитратних технологій терапії, відмова в хірургічному лікуванні віковим пацієнтам призводять до застосування тривалої іммобілізації, ускладнень травми, інвалідності.
Там, де є висока оперативна активність лікування переломів шийки стегна, достовірно нижче летальність, як найближча, так і віддалена. Тому провідні травматологи вважають ендопротезування найбільш ефективним методом лікування переломів стегна з проведенням патогенетичної терапії остеопорозу, що дозволяє впливати на ремоделювання кісткової тканини навколо імплантату.
Перший закритий металостеосинтез з метою відновлення цілісності шийки стегна був зроблений німецьким хірургом Карлом Рудольфом Лангенбека в середині XIX в. Він застосував в ході операції сталеву спицю для з'єднання уламків. Аж до сьогодні запропоновані в різний час конструкції для остеосинтезу не могли дати хорошого результату через ненадійність конструкції, безлічі ускладнень, зміщення уламків, незрощень, контрактур.
Сучасні гвинтові конструкції створюють і розраховують відповідно до законів біомеханіки, математичного моделювання, що істотно підвищує ефективність лікування.
Нові методи оперативного втручання включають:
Часткова заміна суглоба. Імплантат встановлюється замість головки і шийки кістки. Операція виконується тільки літнім і малоактивним людям, при некрозі головки кістки або за результатами невдалого попереднього остеосинтезу.
Ендопротезування – даний метод має низку переваг, наприклад, меншу тривалість операції (близько 40 хв.), незначну крововтрату і мінімальний ризик післяопераційних ускладнень, короткий термін реабілітації і більш повне збереженнм тканин кульшової западини. Операція показана навіть при наявності системних патологій – діабету, серцевої і легеневої недостатності. Для повного відновлення потрібно значно менше часу – 170 днів. Застосування профілактичних технік незрощення і ішемії тканин головки робить операцію ефективною, безпечною. Невеликий розріз після ендоскопічної операції заживає швидко, не залишаючи грубих шрамів. Вчені продовжують розробляти нові методики хірургічного лікування переломів стегна, ведення операції, домагаючись відмінних результатів і повного відновлення функції кінцівки.
Лікування доповнюється фізіотерапією, масажем, комплексом ЛФК. Медикаментозне лікування допомагає уникнути ризиків ускладнень після операції.